Як вибрати теплову пушку

Тепловою пушкою (ТП) називають повітряний нагрівач, що відрізняється швидкістю дії, мобільністю, невибагливістю. Конструкція елементарна: корпус, нагрівальне тіло, вентилятор. Вентилятор, нагнітаючи повітря, пропускає його через нагрівальне тіло.

На виході з корпусу отримуємо потужний тепловий потік. Нагрів приміщення тепловою пушкою відбувається за кілька хвилин, тому потужність складових цього нагрівального агрегату велика. Відповідно і споживаний струм.

Тому, перш ніж вибрати теплову пушку, необхідно оцінити можливість її підключення. Для локального обігріву будівельниками зазвичай застосовуються тепловентилятори. Відгуки майстрів однозначні: тепловентилятори відгуки незамінні в будівельних роботах. Придатні тепловентилятори для обігріву гаражів, ангарів, добре вентильованих робочих приміщень.

Щоб зрозуміти, як вибрати теплову пушку, необхідно визначитися з необхідною потужністю агрегату. Для цього оцінимо об’єм приміщення, яке належить обігріти і вид енергоносія, використовуючи який, теплова пушка буде працювати. За видом палива ТП поділяються на газоспоживаючі, дизельні та електричні.

Для правильного підбору за потужністю теплової пушки, необхідно оцінити тепловтрати приміщення. Теплової енергії, що генерується тепловою пушкою, повинно з запасом вистачати для компенсації тепловтрат.

Типи теплових пушок:

1. Електричні ТП. Оптимальний варіант при наявності підключення. Пушки потужністю до 5 кВт живляться від 220 В, понад – від 380 В. Нагрівальним елементом такої ТП є ТЕН, через який нагнітає повітря вентилятор. Достоїнством таких ТП є простота використання, швидкий вихід на тепловий режим, малі габарити. З недоліків – не підходять для вологих приміщень, режим включення – короткочасний (зв’язано з високою навантаженням на мережу ТП такого типу)
2. Газові ТП. Потужність у межах 10-100 кВт (більше – рідко). В ролі палива використовується сжижений газ, як наслідок проблеми з транспортуванням цього виду палива, підвищені вимоги до зберігання балонів і безпечної експлуатації. Газові пушки економічні, при достатній вентиляції приміщень – не надто шкідливі. Також газові ТП оснащені автоматикою по контролю полум’я та перегріву кожуха.
3. Дизельні ТП. Принцип і мощностний діапазон схожий з Газовою ТП, але в ролі палива – соляра. Недолік – висока вага, оскільки транспортується з паливним баком. Конструкція дизельної ТП найскладніша. Це пов’язано з необхідністю подавати соляру до горелки під тиском.

Для цього використовується насос або компресор, що веде до удорожчення і ТО підвищеної складності. Плюси – соляра відносно недорогий енергоносій. Немаловажно, як і з газовою ТП, необхідно пам’ятати про вентиляцію.

Згадайте, для роботи ТП на газі та дизелі все одно необхідна електроенергія!