Навігація

🏠 Головна / Будівельні питання

Як пробити свердловину

6 Липня 2013 Автор: Максим Кравченко 👁️ 43 458 переглядів ⏱️ Читати: 1 хв 💬 Коментарі:
Автор статті

Максим Кравченко

Привіт, я Максим Кравченко, журналіст Prymost News, і моя головна спеціалізація — будівельні питання з глибоким аналізом

Коли на дачній ділянці не підведена питна вода, то єдиним виходом є скважина. Буріння свердловин – справа не так складне, як може здатися на перший погляд. Головне добре вивчити матеріал, а досвід прийде з практикою.

Приоритетною метою такого буріння є доступ до питної води. Варто пам’ятати, що вода зі свердловини повинна відповідати ряду санітарно-епідеміологічних вимог. Вони такі:
– Прозорість як мінімум на 30 см

– Кількість кишкових паличок менше 10 в 1 літрі
– Вміст нітратів у воді не більше 10 мг/л

– Оцінка смаку хоча б на 3 бали
Для підтвердження придатності води зі свердловини слід відправити її на експертизу.

Але повернемося до буріння. Основні пристрої, які для цього необхідні – це бурова вишка, бурові штанги, що утворюють бурову колону і сам бур.

Бурова вишка будується зазвичай з дерев’яних дощок або брусів у вигляді триноги. Штанги закріплюються в єдину бурову колонку за допомогою муфт. Зазвичай довжина однієї штанги становить 3 метри.

Перед бурінням необхідно вирити шурф глибиною приблизно 2 метри і площею 1,5 на 1,5 метра. Якщо ділянка розташована на осыпаються породах, то стінки шурфа треба обкласти дошками. Колонка закріплюється на вишці, і починається безпосередньо само буріння.

Також можна проводити буріння без вишки за допомогою укорочених штанг (1,5 метра). 

Вручну цілком реально вирити свердловину глибиною до 20 метрів. Однак це справа двох людей (при роботі з вишкою). В одиночку теж можна займатися бурінням, але якщо водоносні горизонти лежать глибоко, то не варто марнувати сили. Дуже багато залежить від типу бура. А його вибирають залежно від виду породи.

Розсипчасті, крихкі та тверді породи краще подолати за допомогою змеєвика (спіральний бур або «сверло»), також підійдуть бур-долото і желонка. Для глинистих порід зазвичай використовують бур-ложку і спіральний бур (він найбільш універсальний). Долбити глина буром типу долото марно – вона буде сплющуватися, але не пробиватися.

Бури можна придбати як промислового виробництва, так і виготовити своїми руками. Бур-ложка має сталевий циліндр з спіральною або поздовжньою прорізом. Сталь для його виготовлення загартовують для підвищення міцності. Такий бур здатний за одну зарубку поглибити свердловину до 40 см. При виготовленні бура-ложки самостійно в якості заготовки варто взяти сталеву трубу потрібного діаметра, до 200 мм, і довжини до 700 мм.

Важливою особливістю ложки є зміщення корпусу від осі обертання, завдяки чому діаметр свердловини буде більшим за діаметр бура. Це полегшує проклад обсадних труб. Спіральний бур має особливість, що полягає в тому, що крок спіралі дорівнює її діаметру.

В якості болванки беруть цілий шматок сталі і загартовують. Довжина лезвия такого бура – до 300 мм. Бур-долото призначений для твердих порід і включає в себе безліч різновидів. Бур-долото вимагає найбільшого професіоналізму і часом спеціального обладнання. Рихлі та осыпаються породи найкраще піддаються желонкам, які бувають як звичайні, так і поршневі.

Проходження грунту йде ударним методом. Поршневі желонки складніше і вимагають певних навичок. Всі види бурів виготовляються з високоміцної сталі, часом із застосуванням легуючих матеріалів. Всі види бурів потребують періодичної чистки під час роботи. 

Вдвох і за допомогою вишки можливо вирити свердловину глибиною до 20 метрів. Один чоловік з вишкою працювати не може, тому і глибина буде меншою. Вишка ж з більшою ймовірністю дозволить дістатися до артезіанського джерела.

Сам процес буріння починається з установки штанги в шурф. Обов’язково потрібно відміряти на штанзі 600 мм і зробити пометку. Коли штанга опуститься до позначки, її необхідно дістати і очистити. І так кожен раз. Той же принцип актуальний і для одиночного буріння.

Коли водоносный шар пройдено, досягають водонепроникного шару і припиняють буріння. Далі свердловину необхідно очистити за допомогою желонки та встановити фільтр (металева сітка), який у подальшому також треба буде періодично діставати, і вичищати з нього шматочки породи.

Для постачання води на поверхню встановлюють електричний або ручний насос. Ну а зовнішній дизайн та оформлення готового джерела кожен визначає для себе сам.

Капітальний ремонт свердловин, як ні дивно, справа більш складна, ніж їх буріння. Для цього краще скористатися послугами професіоналів. Фірми займаються і тим, і іншим. Приблизні ціни на буріння: від 1500 грн. до 3200 грн. за метр.

Деталі домашнього ремонту

Поділитися у Facebook Відправити в Telegram
Схожі матеріали
f t