Що таке хронічний цистит

Цистит доволі часто зустрічається захворювання. Хронічний цистит – це запалення, яке триває на протязі довгого часу і призводить до змін функціональних особливостей сечового міхура. Протікає ця хвороба в різних видах – тимчасові або постійні симптоми, ремісія обострень, летальний исход. Саме тому слід своєчасно здавати аналізи сечі, ЗПСШ, УЗІ, мікрофлори для діагностики стадії захворювання.

Якщо ж хвороба переходить у хронічну стадію, тоді слід призначати корекцію мікроциркуляції? антибактеріальне лікування, профілактику обострень. При необхідності призначають операції.

Класифікація хронічного циститу

• По характеру перебігу захворювання:
• – летальний
• – персистирующий
• – інтерстиціальний.
• В залежності від морфологічних особливостей:
• – катаральний
• – поліпозний
• – язвенний
• – некротичний
• – кістозний
• – інкрустирующий/

В більшості випадків цистит викликають бактеріальні агенти, віруси, грибки. Обострення ж виникає в разі реінфікування інших збудників. Причинами циститу в основному є наявність захворювань і інфекцій сечостатевої системи, розвиток запального процесу сечового міхура. Крім того, зменшення захисного рівня слизової оболонки, наявність очага інфекції сприяють швидкому розвитку хронічного циститу.

Анатомічна структура розташовує розвиток цього захворювання в більшості випадків у жінок. Це пов’язано з тим, що піхва є сприятливою зоною потрапляння і розвитку інфекції. В зону ризику потрапляють люди, у яких цукровий діабет, гормональні порушення, також першопричиною хвороби може бути вживання гострої їжі, порушення особистої гігієни.

Симптоми хронічного циститу:

• – часте сечовипускання
• – біль внизу живота
• – диспареунія
• – дизурія
• – відчуття неповного сечовипускання.

На різних стадіях симптоми проявляються по-різному. Хронічна хвороба не має симптомів частіше 1-2 рази на рік. Катальний цистит характеризується гострою болем внизу живота. Діагностика циститу проходить за допомогою лабораторних аналізів сечі, УЗІ сечового міхура і нирок. Також слід зробити цистографію і урофлоуметрію.

Методи лікування хронічного циститу повинні відповідати стадії його розвитку. В основному лікування має кілька видів:

• – етиологічне – антибактеріальна терапія протягом 2-4 тижнів препаратами, до яких чутливий відповідний збудник. Далі протягом півроку необхідно пройти курс нітрофуранів.
• – патогенне лікування – це нормалізація гормональних розладів, структури сечової системи, підвищення кровопостачання міхура, підвищена гігієна і місцеве лікування.
• – хірургічне – включає операції по видаленню каменів, поліпів, аденоміктомії, резекції шийки.

В разі хронічного циститу слід приймати антиагреганти, протизапальні препарати, венотоники, антигістамінні препарати. Для зміцнення і нормалізації тазової структури необхідно проводити лікувальну фізкультуру і фізіотерапію. Фізіолечение застосовується при інтерстиціальному циститі.