Монтаж підвісних стропіль

Висячі стропильні балки збирає група з чотирьох людей, озброєних стандартним набором столярних інструментів. Крім того, для установки тимчасових підкосів повинні бути підготовлені дошки довжиною 1,5—2,5 м. Роботи на висоті понад 1,5 м ведуться з легких, тимчасових підмостей. Так як на щити наката чердачного перекриття ставати не можна, то по всьому перекриттю укладають ходові дошки, що служать опорою і для тимчасових підмостей.

Монтаж стропил починається з установки в проектне положення мауерлатів, які укладають на цегляні стіни по гідроізоляційному шару. В трьох-чотирьох точках по довжині стіни мауерлати кріплять до цегляної кладки за допомогою заздалегідь закладених анкерів. Верхня поверхня мауерлатів має бути строго горизонтальною.

На мауерлатах двома лініями наносять проектне положення стропильних ніг, а на чердачних балках позначають лінію проекції конька даху на перекриття.

До подачі на перекриття до стропильних ніг за попередньою розміткою прибивають бобышки і кобылки. Кобылки розміщують так, щоб при збірці пари стропил в горизонтальному положенні вони знаходилися внизу стропильних ніг. Оснащені таким чином стропильні ноги подають на чердачне перекриття.

Перекриття використовують як монтажну майданчик, на якій в горизонтальному положенні укладають стропильні ноги. При цьому опорні частини розміщують у місцях їх установки на мауерлат (для першої пари стропил — в торці будівлі), а верх — по лінії конька даху. По верху стропил у місцях кріплення у опор укладають затяжку, а в коньку — накладку. Удостоверившись у правильності збірки, накладку і затяжку прибивають до стропил.

Утворений трикутник встановлюють у проектне (вертикальне) положення. При підйомі один чоловік за допомогою мотузки, прив’язаної в коньку, утримує змонтовані стропильні балки від можливого падіння в протилежну від місця збірки сторону. Після перевірки точності установки опорних частин і співпадіння їх площини з вертикальною площиною стропил закріплюють тимчасовими підкосами. Підкоси прибивають одним кінцем до стропильних ніг, а іншим — до мауерлатів.

Встановлені дві пари стропильних ніг з’єднують між собою дошками-зв’язками, прибиваються до стропил з внутрішньої сторони, і двома-трьома обрешетинами—у коньку і в середині прольоту кожної з стропильних ніг. Завершують закріплення стропильних ніг установкою скруток з дроту діаметром 3—4 мм. Для цього стропильну ногу охоплюють у опорі скруткою і притягують до костылю, який забивають в цегляну стіну на відстані 0,25—0,3 м від її верху. Всі наступні пари стропильних ніг з’єднують з раніше встановленими тільки обрешетинами.

Найбільші ускладнення виникають при збірці та установці в проектне положення останніх пар стропильних ніг, так як на перекритті немає достатнього простору для збірки їх в горизонтальному положенні. В цьому випадку рекомендуємо таку послідовність робіт.

 К месту монтажу подайте заздалегідь оснащені стропильні ноги, затяжку і накладку. Опорну частину однієї з стропильних ніг встановіть по розмітці на мауерлат. При цьому всю ногу трохи нахиліть в бік зібраної частини даху. В такому положенні закріпіть її тимчасовою стойкою, що спирається на балку чердачного перекриття або стіну. Один чоловік повинен утримувати цю ногу від падіння; інші встановлюють таким же чином другу ногу, з’єднують обидві ноги в коньку, підводять другу тимчасову стойку і страхують стропильні балки від падіння. Вільні від утримання стропильних ніг робітники швидко прибивають затяжку, накладки і після перевірки отвесом правильності установки стропильних ніг — обрешетини.